[ONYKO Films] Виробництво: Реклами; Музичних кліпів; Фільмів.

Молодий викладач історії Борис знаходить древній згорток, вміст якого може істотно вплинути на відоме нам тлумачення історичних подій. На шляху до сенсаційного відкриття стає його дядько, нечистий на руку торговець антикваріатом, який отримав замовлення на цю знахідку та готовий піти на все щоб її отримати.

A young history teacher - Boris, finds an ancient artifact that can significantly affect to the history of events we know. On his way to the sensational discovery, his uncle, an unclean antique dealer, who received the order for this find and ready to go for anything to get it.

New York Movie Awards– Кращий Режисер
Venice Film Awards- Краща Драма
Hollywood Gold Awards - Кращий Трилер
Florence Film Awards – Краща Драма
Montreal Indie Short Film Awards - Кращий Режисер
Monthly Indie Shorts - Кращий Режисер
Toronto Film Channel Awards - Кращий Кінематографіст 
Cut & Clap – Кращий Саун Дизайн
Wallachia Int'l Film Festival – приз журі
Golden Wheat Awards –  переможець
Кosice International Monthly Film Festival – Фіналіст
Prague International Monthly Film Festival – Фіналіст
European Cinematography AWARDS - Фіналіст
Canadian Cinematography Awards - Фіналіст
Brukivka internationalfilm festival - Фіналіст
Sweden Film Awards - Фіналіст
NewYork Cinematography Awards - Півфіналіст
Tempus Film Festival - Півфіналіст
Bridge Fest - Кращий фільм
Vesuvius International Monthly Film Festival - Номінант
Kiarostami Film Festival - Номінант
Constanta International Film Festival - Номінант
Andromeda Film Festival - Номінант
Rio Independent Film Festival - Номінант
Hollywood Venus Awards - Номінант
6th International Short Film Festival Pune india 21 - Номінант
Golden Bridge İstanbul Short Film Festival - Номінант
Anatolia International Film Festival - Номінант
Goa Short Film Festival - Номінант
Перший Крок - Номінант
Кalakari film fest - Номінант
Chambal International Film Festival - Номінант
Golden Jury International Film Festival (GJIFF) - Номінант
Assurdo Film Festival - Заохочувальна премія
Iconic Images Film Festival - Номінант
International Film Festival of Ahmednagar - Номінант
Greatasianworldcinema International Film Festival - Фіналіст
The Night of Drama Shorts - Заохочувальна премія
The Gladiator Film Fe­s­t­i­val - Кращий Фільм
Dubai Independent Film Festival - Номінант
Only the Best Film Awards - Кращий Режисер IMDb verification
Gravedigger Dave's Anthology Festival - Фіналіст 
2021The Romford Film Festival - Номінант
2021Thessaloniki Free Short Festival - Фіналіст 
Savona International Film Event - Номінант
Chicago Script Awards - Номінант
Gangtok International Film Festival - Кращий Сценарій
World Film Carnival - Singapore - Кращий Сценарій
Lift-Off Filmmaker Sessions @ PinewoodStudios - Номінант
Lift-Off Global Network - Номінант
First-Time Filmmaker Sessions – номінант
Only the Best Film Awards - Кращий перший сценарій 
Bistrita Romania International Film Festival - Номінант

Режисер-постановник ЮРІЙ ОНИЩЕНКО
Продюсер ЮРІЙ ОНИЩЕНКО
Помічник режисера АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ 
Автор ідеї ЮРІЙ ОНИЩЕНКО, АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ
Сценарист АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ
Оператор-постановник ЮРІЙ ОНИЩЕНКО
Оператор ОЛЕКСАНДР КАСЬЯНОВ 
Звукорежисер ОЛЕКСАНДР САМСОН
Монтаж звуку ОЛЕКСАНДР САМСОН
Актори озвучування: ОЛЕКСАНДР САМСОН, ЮЛІЯ САМСОН, ДЕНИС БОБОВ, МИКОЛА ДЕНИСЕНКО
Дублер голосу Івана ДМИТРІЙ ОЛЕШКО
Радіоведучий - голос за кадром ЮЛІЯ САМСОН
Міф - голос за кадром МАКСИМ ТРУБНІКОВ
Режисер монтажу ЮРІЙ ОНИЩЕНКО
Редактор тексту МИРОСЛАВА СТЕПАНЮК
Перекладачі субтитрів:	 ПОЛ Д. ГОРІАП	, НАТАЛЯ ГОРІАП
РОЛІ ВИКОНУВАЛИ:
 Борис МИКИТА ШУМСЬКИЙ
Дядько ОЛЕГ СИМОНЕНКО
Підручний ІГОР ЛЕВЧЕНКО
Блуд АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ
Деканка КСЕНІЯ ЧУХРАЙ
Студентка СЮЗАННА ГРАБОВЕЦЬКА
Cусідка Студентки ВЛАДЛЕНА ДУБИНЯК 
Іван ВЛАДИСЛАВ ГЛАДЮК
Жертва МАКСИМ ОБРИВКО
Поліцейські: ОЛЕКСАНДР ДУБІНЕНКО, АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ
Повії: ТАЇСІЯ БІЗІНА, ОЛЕКСАНДРА БІЗІНА

Director YURII ONYSHCHENKO
Producer YURII ONYSHCHENKO
Assistant director ANATOLII ANATOLIEV
Film idea YURII ONYSHCHENKO, ANATOLII ANATOLIEV
Screenwriter ANATOLII ANATOLIEV
Сinematographer YURII ONYSHCHENKO
Camera operator OLEKSABDR KASIANOV
Sound Director OLEKSANDR SAMSON
Sound Mixer OLEKSANDR SAMSON
Foley Artists: OLEKSANDR SAMSON, JULIA SAMSON, DENYS BOBOV, MICHAEL DENISENKOADR 
Ivan replacement actor DMITRIY OLESHKO
Radio announcer - voice-over JULIA SAMSON
Myth - voice-over MAX TROOBNIKOV
Film editor YURII ONYSHCHENKO
Story editor MYROSLAVA STEPANYUK
Subtitle translators:	PAUL D. GORIUP, NATALIA GORIUP
CAST: 
Borys NIKITA SHUMSKI 
Uncle OLEG SIMONENKO
Underboss IHOR LEVCHENKO
BLUD ANATOLII ANATOLIEV
Dean KSENIA CHUKHRAI
Student SUZANNA GRABOVETSKAYA
Student's neighbor VLADLENA DUBYNIAK
Ivan VLADISLAV GLADYUK
Victim MAKSYM OBRYVKO
Police officers: ALEXANDER DUBINENKO, ANATOLII ANATOLIEV
Prostitutes:	TAISIIA BIZINA, ALEKSANDRA BIZINA

ФІЛЬМ ЮРІЯ ОНИЩЕНКО 
"Болбока"
Дата завершення: 14 серпня 2022

Болбока - гагаузька назва села Котловина в Одеській області України. Село було перейменоване з Болбока в Котловина в 1945 році, проте гагаузи, досі називають село Болбока. Болбока - найбільше гагаузьке село в Україні. А рідна культура для гагаузів є частиною їх життя та побуту. Наразі село переживає значне демографічне старіння. Одна з цілей цього фільму, ініційованого місцевою громадою - зберегти свою нематеріальну культурну спадщину для майбутніх поколінь.

ПРЕМ'ЄРА В УКРАЇНІ 28 СЕРПНЯ С. КОТЛОВИНА (БОЛБОКА)

СЕРІЯ ПЕРЕДАЧ ЮРІЯ ОНИЩЕНКО 
"ДІЗНАЄМОСЬ. БЕССАРАБІЯ."
Це цикл передач, в котрих ведуча Мілена Компанієць вирушає у експедицію до Західної Одещини, так званої Південної Бессарабії.   
Під час експедиції Мілена відвідає: м.Болград, м.Вилкове, м.Ізмаїл та сусідні з ними села та села навколо найбільшого природного в Україні озера лиманного типу Ялпуг.  
Ведуча розповідатиме про цікаві історичні та культурні факти в регіоні та мультинаціональну культуру та традиції. Відвідає представників різних національностей котрі проживають на теренах Південної Бессарабії.   
Побачить які традиційні страви вони готують, які ремесла в них збереглись, почує народні пісні, побачити танці, їх побут то що.   
Мілена прийматиме в цьому безпосередню участь, долучаючись до процесу ремісництва, готування та інших галузей традиційного повсякденного життя в регіоні.  

#запідтримкиУКФ

Пам’ятки (Одеса та Одещина) на цьому не закінчуються. Продовжуючи етнічну екскурсію познайомимось зі «столицею бесарабських болгар». Але свою назву отримала не через мешканців, а їхню мову. З болгарської «бол» та «град» — це «місто достатку». Це гарно характеризує місцевість: в озері Ялпуг водиться велика кількість риби, а на землях можна вирощувати будь-що. 
Тут чудово поєднуються селянські хатки та архітектурні споруди, виконані у стилі модерн. Розташований тут Преображенський храм можна порівняти з Ісаакіївським собором у Петербурзі. З цього приводу є легенда, що у документах на будівництво святині переплутали декілька букв у назві міста. Таким чином собор побудували у Болграді, а не у Білгороді, що у Росії. В маленькому містечку панували представники Османської, Російської імперії, Молдови, а зараз він є частиною Української Бессарабії. 
Переправа в Орлівці
Поромна переправа Орлівка — Ісакча є міжнародним пунктом пропуску між Румунією та Україною. Потрапляючи сюди, кожен має можливість насолодитися красою річки Дунай, яка є найдовшою на території Європейського Союзу. Завдяки переправі українці можуть значно швидше дістатись Болгарії, Туреччина, а також Греції. Будівництво розпочалось у 2015 році, тому можна вважати транспортний коридор Україна — Південна Європа відносно молодим. За деякими даними, щоденно переправляються приблизно шість сотень людей та три сотні транспортних засобів.
Розповідати про Бессарабію та її мешканців можна безупинно, тому дивіться відеоблог i-Mapa TV і пізнавайте з нами навколишній світ не покидаючи квартиру. 
Ми вирушили до Південної Бессарабії, для створення циклу нових туристичних, науково-пізнавальних передач.

Про проєкт I-Mapa TV:

Науково-пізнавальний відеоблог “І-Maпa TV” про культуру та побут мешканців Південної Бессарабії.
У пошуках зелених угідь та мальовничих пейзажів не варто їхати в Аргентину або Монголію. Важко собі уявити, але все це є на півдні нашої чарівної країни. Науково-пізнавальний відеоблог І-Mapa про культуру та побут мешканців Південної Бессарабії має на меті ознайомлення українців зі степовими перлинами України, та спонукає їх більше мандрувати всередині держави. 
Мало хто замислюється про життя у маленьких районних центрах України, особливо мешканці мегаполісів таких як Одеса, Київ, Львів та Харків. Кожен з таких осередків, до яких ще не дісталася залізна рука урбанізації, нібито сховались у зеленій порослі серед безкрайнього степу. Навіть сучасна політика децентралізації наштовхує на думки про існування цих красних клаптиків землі, де проживають люди, які є живими пам’ятками різношерстності українського народу. Цікаві вони також і своєю історією, де навіть назви зображають процеси, які відбувалися безпосередньо у цих регіонах, побут його мешканців, військові події. В Одеській області яскравим прикладом є Бессарабія. 

Буджак — історична частина Бессарабії. 
Таку назву має територія, яка займає південну частину Межиріччя Дунаю і Дністра та на сході омивається Чорним морем. Сьогодні це південно-західна частина Одещини, а також деяких районів Молдови. Ті, хто цікавився історією, навіть уявити собі не можуть, що Одеська область — скарбничка культурного розмаїття. 
Етимологія назви походить від турецького «bucak», тобто «кут», а назвали так тому що територія розташовувалась між турецької фортецею Ізмаїл, Бендери та Аккерманом. Альтернативне наймення — Аккерманщина є калькою слов’янської назви найбільшого міста регіону нині Білгорода-Дністровського, який ще в XV сторіччі був окупований османами та став називатися Аккерманом (з турецької Akkerman» — «Біла фортеця». Крім турків володарями цих земель були ногайці, яких ще називають «буджацькі татари». Вони часто здійснювали набіги на територію Молдавського князівства,  а також мали сутички із запорізькими козаками, на Поділлі грабували селян, та викрадали їх і продавали в рабство. До османів Буджак мав і слов’янське найменування — Оглос та знаходився у володінні Болгарського ханства, до приходу печенігів на початку X століття. Болгари України й в наш час є найпоширенішим народом на цій місцевості. Можна зробити висновок, що Північне Причорномор’я частіше було під владою кочових племен. Але завдяки цьому сьогодні ми спостерігаємо строкатий етномовний склад. Цікавим є ще той факт, що українці, які проживають в українській частині Буджака, складають лише маленьку частину населення, за деякими даними — лише 35 відсотків. Крім них тут в мирі та злагоді живуть болгари, гагаузи, а також потомки німців та албанців-арнаутів, які вже давно покинули цю землю. 

Зелений туризм Бессарабії включає ще одну цікаву місцевість, яка у народі отримала назву «Українська Венеція». Насправді важко порівняти Вилкове та італійську перлину, бо є лише одна схожість — водні канали, якими пересуваються туристи та місцеві мешканці. До цього маленького містечка треба звертатись незаангажованим поглядом — цей населений пункт має своєрідну культуру, а мешканці здебільшого православні старообрядці-липовани.
Місто розташоване у гирлі річки Дунай — це наклало певний відбиток на побут та звичаї жителів, які поселились на цих територіях же у вісімнадцятому сторіччі. Човни тут користуються популярністю більше ніж автомобілі й зовсім не є предметом розкоші. Зустріти такий транспорт можна майже біля кожної хати.
З популяризацією інформації про внутрішній туризм, велика кількість українців звернула увагу на Вилкове. Завдяки цьому тут з’являється туристична інфраструктура. Цікавим фактом є те, що місцевість привертала увагу діячів мистецтва. Так, радянський поет Булат Окуджава створив свій нарис «Містечко на єриках» саме тут, а також деякі сцени фільму «Дванадцять стільців» режисера Ульрике Оттингер знімалися у Вилковому.

Варто наголосити, що туризм в Бессарабії та галузь, яка потребує детального вивчення. Самі українці мало знають про миловидність степів, які зараз обрамляють височенні дерева та змієподібні автодороги. Знавці історії розповідають, що з самого початку ці землі мали вигляд безкрайнього поля, ніби моря трави, де вершники сидячи на конях звільняли свій вільний дух. Важко уявити, але бур’ян та польові рослини мали надзвичайний зріст — могли сховати не тільки людину, а їздця на скакуні. 
Розповідаючи про Ізмаїл скажемо, що це найпівденніше місто країни, потрапляючи у яке людина переживає справжній «культурний шок». Сьогодні є найбільшим українським портом на Дунаї. Тут також можна зустріти багатонаціональний колорит притаманний для цієї частини держави. За останні 200 років «неофіційна столиця Бессарабії» пережила турецьку, російську, молдавську, румунську і радянську влади. Кажучи про пам’ятки (Одеська область) давнини виділимо фортецю «Ізмаїл», від якої залишилася лише монументальна турецька мечеть.
Не можна оминути увагою регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови». Ті,  хто вважає за краще екотуризм повинні стати гостями місцевості, яка у собі поріднила  заплавний ліс, лугову рослинність та плавні. Екосистема — унікальна та має своєрідний ландшафт, рослинний і тваринний світ. Острів Татару є чудовим прикладом первозданної краси — незайманий ліс «обіймає» мальовниче озеро. Уважний турист побачить червонокнижні рослини та рідких птахів — квіти плавуна щитолистого та рожевого пелікана.

ФІЛЬМ ЮРІЯ ОНИЩЕНКО 
"МЕЦЕНАТ УКРАЇНИ ЄВГЕН ЧИКАЛЕНКО"
Дата завершення: 7 грудня 2021

Євген Чикаленко (1861-1929) – землевласник, підприємець, культурний діяч. Розповідь про нього ведеться від імені історика, який здійснює подорож до місця народження, до рідної Землі Чикаленка. Пам’ять про мецената пов’язується з об’єктами – пансіоном, де він вчився в Одесі, книжками, які він сам видавав та допомагав видавати українським письменникам та науковцям, після цього знайомства з одеським періодом розпочинається подорож. Залізнична станція, де Чикаленко сідав на потяг і прибував додому, і де так само бували Володимир Винниченко, Сергій Єфремов та інші друзі Чикаленка. Нарешті, Перешори – руїни храму, побудованого родиною Чикаленка, і його Земля. Селяни в Перешорах пам’ятають дивного пана. Спогади Євгена яскраво змальовують його рідну Землю, яку він за своїм висловом «Скільки вже землі продав на «Раду», тобто на видавництво першої україномовної щоденної газети Наддніпрянської України.

ПРЕМ'ЄРА В УКРАЇНІ 21 ГРУДНЯ М. КИЇВ, М. ОДЕСА

Paus Premieres Festival  – номінант 
First-Time Filmmaker Sessions By Lift-Off Global Network – номінант
New York Istanbul Short Film Festival – номінант
Hamburg Film Awards - номінант
Shiny Sparkle Independent Online Film Festival (SSIOFF) - фіналіс
Inter Short - номінант
OTB | Only The Best Film Awards - кращий документальний фільм
Panama Series Festival – номінант 
Lift-Off Filmmaker Sessions @ PinewoodStudios - Номінант
Bayelsa International Film Festival - Номінант
Cineaste International Film Festival of India - Номінант

Фільм Юрія Онищенко 
Всеволод Змієнко 
"Дві війни одного Одесита"
Всеволод Змієнко (1886-1938) – кадровий офіцер російської армії, який взяв участь у Першій Світовій війні, а в революційному 1917 році вступив до лав захисників Української народної Республіки. Головна ідея документального фільму про його дві війни – на боці імперії, де він вимушений був воювати за ефемерні імперські інтереси і в Галичині зіткнувся з такими ж українцями по той бік фронту, і друга війна – за незалежність України, де знову на території Галичини рівно через шість років він зустрівся в бою з більшовицькою 1 кінною армією. Рефреном увесь час чується його риторичне питання «Чому ми, українці, б’ємось на рідній землі один з одним?» Це питання яке його постійно повертає до розуміння національного інтересу – єдності народу перед зовнішнім ворогом, державницької позиції. Іде перегукування двох боїв – коли він веде в атаку роту піхоти на січових стрільців піді Львовом у 1914 році (візуальні образи мирного поля, яке топчуть солдатські чоботи, азарт, запал солдатів, але не розуміння, навіщо все це) та коли він командує обороною Замостя (образ виснаження у солдат, втоми від шестирічних війн, але розуміння, що йде боротьба за свою державу). Використовуються кадри бойових дій Першої світової та Визвольних змагань. Оповідання ведеться від імені Всеволода Змієнка, все видно його очима, внутрішній голос коментує події.

Прем'єра в Україні 21 Січня м. Одеса

Фільм Юрія Онищенко 
"ОДИН ДЕНЬ ІВАНА ЛИПИ"
В Одесі ідея проголошення незалежності України завдячує лікарю Іванові Липі, який ще студентом брав участь у діяльності таємного Братства Тарасівців. 	 На честь Івана Липи названа одна з вулиць Одеси. Він був не тільки лікарем, але й комісаром, тобто керівником міста у 1918 році, двічі міністром уряду Української народної республіки, а ще – автором віршів та дитячих казок Проживімо з Іваном Липою один з днів – 11 січня за юліанським або 24 січня за григоріанським календарем 1910 року. Це був понеділок, ранок якого розпочався для нашого героя на робочому місці, в лікарні для бідних.

Прем'єра в Україні 11 квітня м. Одеса

ВІДЕО ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
КОРОТКИЙ, ЗАЗВИЧАЙ ВІД 30С ДО 1ХВ ФІЛЬМ. МАЄ, ЯК ПРАВИЛО, ВЕЛИКЕ ЧИСЛО МОНТАЖНИХ, МІНЛИВИХ ПЛАНІВ. 
Ми знімаємо не просто красиві кадри, за нашими роботами стоїть не лише людина з камерою, але й режесура й заздалегідь прописаний сценарій. Це робить відео емоційними та здатними не тільки донести потрібну інформацію до аудиторії, а й викликати у неї почуття, звернувши таким чином увагу на те що було необхідно вам.
Великий досвід в відеомонтажі та кольорокорекції 

Інформаційні та навчальні відео
ми вже не уявляєм своє життя без постійного потоку інформації, котру ми щоденно отримуємо з інтернету та телебачення. Саме Інформаційні та навчальні відео дають вам можливість оприлюднити необхідну вам інформацію.
В цьому напрямку нами знято десятки відео, переважно за проектами фінансованих Європейським Союзом
Творча, злагоджена команда

Музичні Відеокліпи
відеокліп, що супроводжує музичну композицію. Кліп може відображати стилістику музики, ілюструвати пісню та показувати зовнішні дані артиста з найбільш вигідних ракурсів. 
Робота за аніматіком (розкадровка/послідовність малюнків/ покладена на музику)
Попередній виїзд на локації
Повне розуміння та бачення режиссером усього кліпу від першого до останнього кадру, під час знімального процессу. Все робиться й вирішується заздалегідь, а не під час зйомок

Фільм "БЛУД" 22.02.2020

thriller, drama, crime, mystic.

2020 New York Movie Awards– Кращий Режисер

2020 Venice Film Awards- Краща Драма

2020 Hollywood Gold Awards - Кращий Трилер

2020 Florence Film Awards – Краща Драма

2020 Montreal Indie Short Film Awards - Кращий Режисер

2020 Monthly Indie Shorts - Кращий Режисер

2020 Toronto Film Channel Awards - Кращий Кінематографіст

2020 Cut & Clap – Кращий Саун Дизайн

2020 Wallachia Int'l Film Festival – приз журі

2020 Golden Wheat Awards – переможець

2020 Кosice International Monthly Film Festival – Фіналіст

2020 Prague International Monthly Film Festival – Фіналіст

2020 European Cinematography AWARDS - Фіналіст

2020 Canadian Cinematography Awards - Фіналіст

2020 Brukivka internationalfilm festival - Фіналіст

2020 Sweden Film Awards - Фіналіст

2020 NewYork Cinematography Awards - Півфіналіст

2020 Tempus Film Festival - Півфіналіст

2020 Bridge Fest - Кращий фільм

2020 Vesuvius International Monthly Film Festival - Номінант

2020 Kiarostami Film Festival - Номінант

2020 Constanta International Film Festival - Номінант

2020 Andromeda Film Festival - Номінант

2020 Rio Independent Film Festival - Номінант

2020 Hollywood Venus Awards - Номінант

2020 6th International Short Film Festival Pune india 21 - Номінант

2020 Golden Bridge İstanbul Short Film Festival - Номінант

2020 Anatolia International Film Festival - Номінант

2020 Goa Short Film Festival - Номінант

2020 Перший Крок - Номінант

2020 Кalakari film fest - Номінант

2020 Chambal International Film Festival - Номінант

2020 Golden Jury International Film Festival (GJIFF) - Номінант

2020 Assurdo Film Festival - Заохочувальна премія

2021 Iconic Images Film Festival - Номінант

2021 International Film Festival of Ahmednagar - Номінант

2021 Greatasianworldcinema International Film Festival - Фіналіст

2021 The Night of Drama Shorts - Заохочувальна премія

2021 The Gladiator Film Fe­s­t­i­val - Кращий Фільм

2021 Dubai Independent Film Festival - Номінант

2021 Only the Best Film Awards - Кращий Режисер IMDb verification

2021 Gravedigger Dave's Anthology Festival - Фіналіст

2021The Romford Film Festival - Номінант

2021Thessaloniki Free Short Festival - Фіналіст

2021 Savona International Film Event - Номінант

2021 Chicago Script Awards - Номінант

2021 Gangtok International Film Festival - Кращий Сценарій

2021 World Film Carnival - Singapore - Кращий Сценарій

2022 Lift-Off Filmmaker Sessions @ PinewoodStudios - Номінант

2022 Lift-Off Global Network - Номінант

2022 First-Time Filmmaker Sessions – номінант

2022 Only the Best Film Awards - Кращий перший сценарій

2023 Bistrita Romania International Film Festival - Номінант

Режисер-постановник ЮРІЙ ОНИЩЕНКО

Продюсер ЮРІЙ ОНИЩЕНКО

Помічник режисера АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ

Автор ідеї ЮРІЙ ОНИЩЕНКО, АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ

Сценарист АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ

Оператор-постановник ЮРІЙ ОНИЩЕНКО

Оператор ОЛЕКСАНДР КАСЬЯНОВ

Звукорежисер ОЛЕКСАНДР САМСОН

Монтаж звуку ОЛЕКСАНДР САМСОН

Актори озвучування: ОЛЕКСАНДР САМСОН, ЮЛІЯ САМСОН, ДЕНИС БОБОВ, МИКОЛА ДЕНИСЕНКО

Дублер голосу Івана ДМИТРІЙ ОЛЕШКО

Радіоведучий - голос за кадром ЮЛІЯ САМСОН

Міф - голос за кадром МАКСИМ ТРУБНІКОВ

Режисер монтажу ЮРІЙ ОНИЩЕНКО

Редактор тексту МИРОСЛАВА СТЕПАНЮК

Перекладачі субтитрів: ПОЛ Д. ГОРІАП , НАТАЛЯ ГОРІАП

РОЛІ ВИКОНУВАЛИ:

Борис МИКИТА ШУМСЬКИЙ

Дядько ОЛЕГ СИМОНЕНКО

Підручний ІГОР ЛЕВЧЕНКО

Блуд АНАТОЛІЙ АНАТОЛЬЄВ

Деканка КСЕНІЯ ЧУХРАЙ

Студентка СЮЗАННА ГРАБОВЕЦЬКА

Cусідка Студентки ВЛАДЛЕНА ДУБИНЯК

Іван ВЛАДИСЛАВ ГЛАДЮК

2021 The Gladiator Film Festival - Кращий Фільм